Еліза мала сплести для своїх братів, перетворених на лебедів, сорочки з ниток, які слід було зробити з кропиви, та не з будь-якої, а зібраної на кладовищі. Мало того, що Елізі потрібно було зробити це голими руками, так ще протягом всієї роботи їй не можна було розмовляти.