Мотря — розумна, вродлива і чепурна жінка.
Фізично здорова, вона любила працю. «Діло ніби горіло в Мотриних руках», — каже
автор.
Тривалий час вона змовчувала свекрусі, виявляючи свою чемність. І лише тоді, як
відчула себе не господинею, а наймичкою в Кайдашів, її терпець увірвався.
Захищаючи свою людську гідність, щоб «не з'їла свекруха, люта змія, вік
молоденький», Мотря дедалі більше втрачає почуття міри.
Вона стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не
зупиняється ні перед чим. Після того як Мотря вибила око свекрусі, селяни
почали кепкувати з Мотрі як із лютої жінки.
Коли обирали Карпа десяцьким, дехто в жарт радив обрати Мотрю, а інші
відповідали: «Не можна, вона повибиває всім бабам очі».
Мова Мотрі також відзначається грубістю, насичена образливими і лайливими
словами. Відчуваючи свою зверхність над Мелашкою, вона і розмовляє з нею
нечемно і образливо: «Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та
натовчу мордою в сміття...» Своїми висловами Мотря намагалася не тільки
образити Кайдашиху, а ще й викликати на суперечку.
Старший Кайдашенко — гордий,
насмішкуватий, вередливий, сердитий. «Він був чоловік гордий, упертий, не любив
нікому кланятись, навіть рідному батькові», підкреслює автор. Карпо
вимальовується як соціальний тип дрібного власника, який прагне зміцнити своє
невелике господарство, але не має змоги. У стосунках навіть з близькими він
егоїст, індивідуаліст, що дбає лише про свій власний інтерес, не рахуючись ні з
ким. Не випадково односельці саме його обирають за десяцького, мотивуючи:
«Карпо — чоловік гордий та жорстокий, з нього буде добрий сіпака».