Сліпучі в снігах степи. День повен сонця,люди радіють що повсюди забіліло .Багато років Таврія не бачила снігу. Перд цим все тонуло в хуртовина.Кілька діб хурделиця була з вітром ,таким, що зривало дахи із ферм і валило опори високовольтних ліній.
А зараз все вляглося, відвирувало. Пречисті засніжені степи ,біліють без кінця-краю ,а дерева понад шляхом стоять незрушні ,виблискують кришталево вони в суцільній обледенілості. Коли зупинитись чути як лід на гіллячках від доторку сонця тонко полускує видає скляний звук це якраз добре це галузки самі розламують свої прозорі льодяні окови щоб дихати їм теж потрібен кисень.
Дикі качки табунами в небі колись вони відлітали з осені у вирій а зараз зимують на Дніпрі бо ріка в цих місцях (нижче ГЕС) до самого гирла не замерзає щойно ми бачили її ще не порушену втручанням людини налиту до берегів повну потужних звированих вод. Чули як ключі з-під берега несуть між платанами рівний мелодійний передзвін грають музикою самої природи.
У березі всюди лежали тіні від навислих дерев а тут у степу сліпучо куріпки пасуться темним табунцем серед снігів щось вони там вишукують… Заєць проскакав попід лісосмугою ніби сміючись ніби граючись