1.
У дитинстві, як і у всіх маленьких дітей, у мене було багато самих різних іграшок. Звичайно, я дуже любила грати в ляльки – їх у мене було не мало. І звичайно, мені часто дарували м’які іграшки. Багато з них досі прикрашають мою кімнату і піднімають настрій.
Але особливо дорога мені одна дуже стара іграшка – заводний заєць. Я навіть не пам’ятаю, як цей зайчишка з’явився в нашому домі. Хто його приніс? Мені здається, що він був зі мною завжди. Маленький, вухатий і забавний зайка в яскраво-помаранчевій сорочці, синіх штанцях і з блакитним бантом на шиї. Коли його заводиш, він крутить головою і сміховинно стукає залізними паличками по барабану. Я дивлюся на зайця і посміхаюся. Мені хочеться заводити його знову і знову. У багатьох місцях на моїй іграшці давно вже з’явилися вм’ятини і подряпини, а різнокольоровий барабан зовсім облозі. Але заєць і раніше радісно посміхається мені, його блакитні очі хитро примружені, і палички все так само завзято відбивають барабанний дріб.
Я не розлучуся з ним ніколи.
2.
У мене багато іграшок, але найулюбленіше моє заняття – складати конструктор. Це дуже цікава та корисна гра, бо розвиває логічне мислення та творчі здібності. З цих маленьких різнокольорових деталей можна побудувати що завгодно: машини, роботи, літаки і навіть ціле містечко, поліцейський відділок або пожежну частину.Коли я будую щось новеньке, то завжди мрію, що саме такі автівки будуть їздити у майбутньому по дорогах нашої країни, саме такі фантастичні ракети покорятимуть космічні простори. І, можливо, саме я буду їх автором – конструктором.
1-для дівчинки,2-для хлопчика.