Казка про
префікси
Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них
виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його
ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова
у речення.
Також в українській мові жили
префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем
якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси
жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка.
Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед
коренем кожного слова. Почався у країні
великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає
перед іншими буквами.
З того часу запанувала в Українській
мові гармонія.