Це моє звичайне ранок, яке починається з сніданку і пробіжки в школу. Але сьогодні воно зовсім незвичайне: я побачив у вікно, що нарешті-то випав сніг і покрив обридлі сірі дороги. Ще вчора його не було, тиждень в безсніжні місті жили жорстокі морози, все люди ходили пояснивши і злі, закутані в різні теплий одяг і ніяк не зігрівалися. Але сьогодні все інакше: я вийшов на вулицю і побачив, що люди стали іншими, вони повеселішали, зраділи новому, сніжному зимового ранку. Випав сніг, пробилося сонце - і потеплішало, мороз став легким, від такого ніхто не замерзає. Ось ранок, якого всі чекали.
Дерева в парку і навколо школи вкрилися тонким шаром снігу і інею, в повітрі заблищали тисячі срібних дощів, хоч знімай і запасаються для новорічної ялинки! Шкільна дітлахи намагаються зліпити сніжки, але сніг ще не вологий, він зовсім «молодий», сніжки не вдаються. Зате скільки радості і веселощів! Кого-то вже повезли на санках, але санки чіпляються за асфальт і скрегочуть залізом, тільки це не головне - зате випав сніг!