1--У ній народжується краса, гармонія, лад, єдність.
Любов — радість, любов — джерело натхнення. Споконвічна тайна
людського буття. І щасливий той, хто спізнав у своєму житті силу цього
дивного почуття
юбов приносить щастя, любов приносить розпач,
страждання. Цим почуттям керувати неможливо.
2-- Бо так вже створено світ,
що не завжди виникає взаємність у коханні. І тоді здається, що
найстрашнішої кари, муки та сліз не треба
3--Життя прожити — не поле перейти. Так говорить народна мудрість. А мій
дідусь, уста цієї самої мудрості, не втомлюється повторювати, що жити
треба по совісті. Донедавна я навіть не замислювався над цими словами.
Проте насправді є над чим подумати. Адже совість — це така моральна
категорія, наявність чи відсутність якої характеризує і саму людину. Або
істоту, яка лише називає себе людиною.
вот немного может вам поможет оттолкнутся стих... Все починається в житті з малого:
З зернини – хліб, з промінчика – зоря!..
Коли Господь нам вказує дорогу –
Радіє серце, наче в немовля!..
2. Я вдячний Богу за любов велику,
За те, що Він мої гріхи простив,
Омив мене, і в небеса покликав,
Що Він мене, як сина полюбив!..