1. Позначте речення, в якому є дієслівний складений присудок:134
А. На ясні зорі й тихі води хай не лягає каламуть (О. Підсуха).
Б. Чи будем вік себе карати? (Л. Костенко).
В. Працею людина і сильна, і красива (О. Гончар).
Г. Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський).
Д. Ми – атомні заложники прогресу (Л. Костенко).
2. У якому з наведених речень є дієслівний складений
присудок?
А. Який блакитний день видзвонював над стиглими нивами!
(І. Цюпа).
Б. А я таки мережить буду тихенько білії листи (Т. Шевченко).
В. Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів
(О. Турчинська).
Г. Земля почала зеленіти тендітною травою (М. Стельмах).
Д. Будуть усюди вчуватися мені сумовиті перебори кобзи
(з журналу ).
3. У якому із речень є дієслівний складений присудок?
А. Василь Стус – справді великий поет (Ю. Покальчук).
Б. Як любо йти коханою землею (В. Сюсюра).
В. В труді твори красу життя (П. Тичина).
Г. Земля на прощання усміхнулася і потемніла (Панас Мирний).
Д. Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Панас
Мирний).
4. Позначте речення, в якому іменний складений присудок:
А. Осінь позолоченим свічадом опустилась на сади старі
(О. Ющенко).
Б. Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі
(В. Сосюра).
В. Спалахом білим каштанів Київ чарує мене (О. Ющенко)
Г. Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий і коханий
(Л. Українка).
Д. Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море
(Т. Шевченко).
5. У якому з поданих речень є іменний складений присудок?
А. Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає
(Т. Шевченко).
Б. Край берега у затишку прив'язані човни (Л. Глібов).
В. А я таки мережить буду тихенько білії листи (Т. Шевченко).
Г. Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра).
Д. Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський).135
6. Позначте речення, в якому підмет виражено
словосполученням:
А. Ми – атомні заложники прогресу (Л. Костенко).
Б. А він іде із своїм сином до Городища...(М. Стельмах).
В. Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту
(Панас Мирний)
Г. Вдяг ясен-князь кирею золоту (Л. Українка).
Д. Яке це щастя – жити на землі! (О. Довженко).