З давнiх часiв
лiтература i, зокрема, поезiя вiдiгравала важливу роль в життi людей.
Змалку дитина чує колисковi, народнi пiснi, вiршi, якi протягом вiкiв
створювали справжнi майстри слова. Ми можемо не помiчати цього, але
поезiя супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всiх поетiв так
хвилює тема призначення поета i поезiï.Леся Украïнка, украïнська
поетеса, вiдома далеко за межами нашоï Батькiвщини, в 1893 роцi написала
поему "Давня казка". Хоча цей твiр написаний досить для сприйняття,
проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. У центрi поеми
Леся Украïнка зобразила поета, який у своïх пiснях висловлює
найзаповiтнiшi мрiï народу про волю та щастя. Простi люди
любили й поважали поета:
I не був поет самотнiм,
- До його малоï хати
Раз у раз ходила молодь
Пiснi-слова вислухати.
З такоï поваги та любовi народу до спiвця можна зробити висновки, що той
був дуже талановитий. А одного разу поет навiть написав серенаду на
замовлення лицаря Бертольдо, за допомогою якоï багач завоював серце
своєï коханоï. Але не тiльки для Бертольдо вiршi поета вiдiгравали
велику роль. У них розповiдалося про народне життя, тому весь народ
запам'ятовував та повторював цi вiршi.