Відміни іменника
Поділ іменників на відміни. Відмінювання іменників.
За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання, що називаються відмінами. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.
Щоб визначити, до якої відміни належить іменник, його потрібно поставити у початковій формі, тобто в називному відмінку однини, й визначити в ньому закінчення й основу.
До жодної відміни не належать:
• незмінювані іменники (табу, бюро, таксі, кутюр'є);
• іменники, що вживаються тільки у формі множини
(Гребінки, двері, ворота, ножиці, сани, консерви).
Ознайомтеся з таблицею. Подані нижче іменники згрупуйте за відмінами й запишіть у чотири колонки.
Поділ іменників на відміни.
Відміна Рід Закінчення в початковій формі Приклади
І відміна чоловічий -а (-я) Олекса, Ілля, книжка, вулиця, староста
жіночий
спільний
ІІ відміна чоловічий нульове або -о, -е, -а степ, батько, жито, сонце, подвір'я
середній (на письмі -я)
ІІІ відміна жіночий нульве честь, любов, а також іменник мати
ІV відміна середній -а, -я у словах, що за відмінювання дівча (дівчати), хлоп'я (хлоп'яти), ім'я (імені)
мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-
Доля, хата, рік, душа, борщ, молоко, дихання, вчинок, золото, зілля, куля, маля, сіль, звістка, різнотрав'я, гордість, листя, тім'я, кисіль, гантель, пташеня, вивчення, пуща, щастя, курча, читання, місяць, купіль, калюжа, ягня, тополя, птиця, роздоріжжя, каченя, зерно, зерня.