Вакула — молодий сільський коваль, головний герой повісті Гоголя. Крім того, що він відмінний майстер своєї справи, він ще й знатний на всю округу художник (малював картини на релігійні теми і образу святих). Цей парубок може бути одночасно і веселим і відповідальним, ніжним і сильним, дуже господарським і легким на підйом. Він з самого дитинства є помічником своєї матері у веденні господарства, його всі поважають в селі, так як він цього заслуговує. На церковній стіні Вакула зобразив святого Петра в день Страшного суду. Святий, з ключами в руках, виганяв з пекла злого духа, і «переляканий чорт кидався на всі боки, передчуваючи свою погибель, а ув’язнені перш грішники били й ганяли його батогами, полінувалася …». Саме за цю картину Вакула потрапив в немилість до біса, який протягом всієї повісті намагається помститися молодому ковалеві. Вакула дуже любить Оксану — найкрасивішу і, напевно, тому примхливу дівчину в Диканьці. Але Оксана погоджується вийти за Вакулу заміж тільки після того, як він принесе їй царицині черевички. Коваль, кинувши все, мчить до цариці, щоб догодити своїй норовливій і примхливії дівчині, яку він дуже любить. А в помічники він вибирає самого чорта. В відсутність Вакули Оксана розуміє, наскільки дорогий їй коваль. Їй не потрібні навіть царицині черевички. Але сміливий Вакула вже дістав їх — і щастя молодих безмежне. Завдяки таким рисам, як вроджена скромність і простота, йому вдалося зачарувати саму імператрицю в Петербурзі. Вона чує прохання молодої людини і віддає йому свої черевички, щоб допомогти Вакулі виконати завдання, яке дала йому Оксана. Завдяки своїй винахідливості і рішучості він все ж догодив своїй примхливій і легковажній дівчині. Всі ці достоїнства оцінила Оксана. Коли автор створював цього героя-Вакулу, то нагородив його чесністю, завзятістю, працьовитістю і вірністю. Таким чином, Гоголь хотів пояснити читачам, що люди з такими якостями характеру завжди з честю можуть перемагати зло.