Екскурсія в осінній парк.
Наш улюблений парк з усіх сторін оточений деревами.Ось стоїть
притихла берізка на якій стрекоче сорока-білобока.Варто пройти ще
небагато далі,як починається простора галявина де прив*яла трава покрита
дощовими краплинами,які схожі на сльози.
Велике різьблене,пожовкле листя самотнього дуба здається лаковим.Між ними
чути шурхіт білки та стукіт невгамовного дятла.Всюди панує тиша,лише інколи
шелестить пожовкле листя.
Прогулянка тривала б довше,якби не кучеряві хмари,які принесли
холод та дощові краплини,але немає нічого приємнішого,ніж прогулянка по
осінньому парку.