Цей вид творів належить до завдань проблемного характеру. Такі роботи вчать людину усвідомлювати особисту позицію і формулювати свою думку в будь-якій життєвій ситуації.
Грецьке слово „проблема” означає „складна, серйозна задача, що потребує вирішення”.
Твір-роздум - це такий тип монологічного мовлення, мета якого викласти свої (авторські) роздуми щодо певного питання чи проблеми ї знайти на них відповідь. Отож підсумком і результатом такої роботи є відповідь на поставлене питання ( пряме або приховане) та вирішення цієї проблеми.
Звичайно, що і це рішення, і ця відповідь будуть суб’єктивними, бо вони належать тільки авторові твору. Твір якраз і має висвітлити власну позицію автора, визначити його особисту точку зору. Саме це є основним змістом такого виду робіт, як твір-роздум.
Твір-роздум має переважно дискусійний характер, бо більшість проблем не передбачає однозначних рішень або відповідей.
Отже, повторимо:
1) тема роботи – пряме чи приховане питання, проблема;
2) мета роботи – викласти свої думки й міркування щодо зазначеної проблеми;
3) зміст роботи - пошук власної відповіді на ці питання, аналіз проблеми ;
4) результат роботи – відповідь - висновки з висловлених міркувань.
Розглянемо кілька прикладів того, як визначитись з темою та організувати роботу над твором-роздумом.
1) Наприклад, до розгляду пропонується така тема: „ Що є свобода? Добро в ній яке є?” (Г.Сковорода). Питання сформульовано чітко,
воно відкрите і тому зрозуміле. Автор твору–роздуму має у своїй роботі дати відповідь на це питання, а точніше, - запропонувати свій варіант такої відповіді.. Звичайно, він висловить свої міркування й наведе свої докази, чим і виявить свою позицію.
Доречно сказати, що відсутність авторської позиції теж є позицією. У такому випадку твір програє, бо втрачається його головна, визначальна риса.
2) Інший приклад, тема формулюється так: „Права без обов’язку не буває”.
В її назву покладена завершена теза. Вона виглядає як готова формула, як певний висновок.
„Чи поділяю я цю думку і цю позицію?” – ось яке питання має поставити до себе автор майбутнього твору. Тоді тему твору можна умовно трансформувати в таку: „ Чи справедлива думка, що права без обов’язку не буває?” Він (вона) може погодитись або не погодитись із висловленою в темі думкою, але в будь-якому разі слід обґрунтувати свою точку зору, навести переконливі докази та підкріпити їх прикладами з життя, із власного досвіду, з літератури тощо. Адже кожен з нас має свій життєвий досвід і спиратися може тільки на нього. Бо саме наш досвід формує наші світоглядні позиції.
Таким чином, тему твору завжди треба трансформувати в питання, чітко його усвідомити та сформулювати і тільки потім шукати на нього відповідь.
Будова твору – роздуму
Яку будову має твір-роздум? Цей вид творчих робіт має чітку будову, яка визначена внутрішньою логікою тексту. Основні елементи композиції:
1) теза (вона ж - думка, проблема);
2) аргумент ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;
3) висновки ( результат міркувань) .
Прикладом будови твору-роздуму для старшокласників може слугувати схема складнопідрядного речення з підрядними причини. Приміром, ваша тема сформульована так:
«Щоб сьогодні бути успішною, людина повинна мати вищу освіту». Спробуйте на основі цієї тези побудувати складнопідрядне речення, у якому підрядні речення будуть пояснювати вашу позицію. Таке речення, якщо воно правильно побудоване, уже являтиме собою мікротвір. Можливо, воно виглядатиме так:
Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху, тому що людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє за будь-яких умов розвивати себе, бо така людина вміє працювати з інформацією, аналізувати, відбирати й використовувати її, тому що вища освіта орієнтована на дослідження, на розвиток ідей та їх вдосконалення.
Розглянемо цей приклад. Головна частина речення виконує роль тези:
„Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху”. Логічно виникає питання, чому я так вважаю. Підрядні речення виступають у ролі аргументів і дають відповідь на питання „чому?”: