Моя бабуся каже, що щастя - це здоров'я. Але
людина може бути інвалідом і водночас почуватися щасливою. Бо вона може
спілкуватися зі своїми друзями, які люблять її так, що не помічають її
фізичних вад. І навпаки, фізично здорові люди бувають нещасливі, їх
часто щось не влаштовує, вони всім незадоволені. Але я вважаю, що треба
радіти кожному дню. Тому що життя - це такий величесзний скарб, який
потрібно берегти. І водночас треба щедро використовувати кожен день,
кожну хвилину, приносячи радість ішим. Це і є щастя.
Я щаслива тим, що в мене є родина і друзі. Я живу в чудовому місті,
навчаюся у школі. Кожен день я прокидаюся вранці і бачу сонце, свою
вулицю, місто, яке я добре знаю і люблю. Я радію снігові, квітучим
садкам, усмішками своїх подруг. А ще я хочу добре знати свої здібності,
щоб пізніше займатися улюбленою професією, тому що мрію бути лікаркою.
Бомені так хочеться лікувати людей, давати їм надію на життя. Але життя -
це велике щастя. Жити - це бути щасливим кожен день. Мені хочеться, щоб
кожна людина була щасливою.