Чи є на світі важливіша річ ніж доброта?
Так, це співчуття! І я це відчула сьогодні в міському транспорті. Їдучи в автобусі на роботу, я зустріла свою давню подругу. Ми з нею жваво говорили про роботу, сім"ю, відпочинок. Ми дуже захопилися розмовою, та, раптом, відчули чужий погляд. То була похилого віку жінка з повними очима суму. І, здавалося, що ніхто окрім нас не помічав її. Вона тихенько стояла біля водія і намагалась не піднімати очей догори. Ми затамували подих, не могли поворухнутися. Ні, не від того, що не поступилися місцем, а від того, що жоден з пасажирів не поступився цій старенькій місцем. Та коли отямились, побачили як дівчина, що сиділа найближче до неї, підвелася і лагідно запропонувала своє місце.
Яка то була радість. І гріє серце від того, що є люди, які вміють бачити душею!