Життя - всого - навсьго п'ять букв, а таку має велич та могутність. Мало хто у повсякденних турботах зумислюється який це дорогоцінний скарб. Ми все постійно десь спішимо, боїмося, що не встигнемо,а не встигнемо що? Запізнитися на тролейбус, щось не доробити на роботі, знову не запізнитися на тролейбус і так все спішимо та спішимо...А життя?...А життя повільно проходить... А ми лише говоримо " Життя так бистро промайнуло, що не встигли й помітити".А знаєте хто найкраще знає ціну життя? Так, це люди яких доля ставить на самісінький обрій надії... Тому давайте якнайчастіше згадувати про цей величний скарб, який нам подаровано кожному, а не лише в ті години коли знаходишся на обрії надії.