-Ці крапельки, можна, порівняти з дітьми-відповіла Сова.
-Як це?-допитливо запитала Білочка.
-Коли вони ще маленькі, вони сидять біля своєї матері-біля хмари. Але коли вони набираються сил, зростають, то йдуть зі свого дому.
-А я і не думала, що крапельки теж мають маму-сказала Білочка прикрившись листочком.
-Всі ми були чиїсь діти. Всі так само покидали батьків і починали жити своїм життям.