Зв’язок людини з природою почалася ще з незапам’ятних часів. Недарма природу називають матір’ю. Адже вона перша помічниця і захисниця, завжди дає притулок і саме життя. Природа є єдиним джерелом нашого, тобто людського існування.
Взаємодія людини і природи має бути гармонійно в усіх відношеннях. Нічого не буває просто так. Хочеш їсти хліб – вирости його. Працюй на землі з любов’ю і повагою, і вона нагодує тебе. Бережи річки і озера, і вони напоять тебе. Підтримуй баланс цієї взаємної допомоги, і природа щедро відплатить тобі своїми дарами.
Людина і природа – це за великим рахунком одне ціле. Новонароджений чоловічок стиглої вишенькою падає в материнський поділ природи, і тільки завдяки їй росте і живе. З самого дитинства він повинен вчитися любити природу, берегти її, захищати від бездумного руйнування і відчувати разом з нею.