Прочитавши роман Стендаля «Червоне і чорне», думаєш, що Жюльєн Сорель
намагається оволодіти ремеслом життя, починаючи не з азів, а десь із середини.
Він почав рух до поставленої мети, і це свідчить про його цілеспямованість, що,
звісно, є добре, але йому навіть не спадало на думку, що перш ніж «іти» до мети,
необхідно навчитися «ходити».
Складається враження, що життя для Жюльєна було грою, з якої він виходив
переможцем, а йому треба було добре розібратися у своїй душі. Вічно
насторожений, такий, що до всього ставиться підозріло, Жюльєн Сорель приховує
від навколишніх свої істинні почуття та наміри, і так розвивається ще одна риса
його натури – облуда, адже він починає розмовляти загальноприйнятою мовою
брехні. Він виграв, досяг того становища, до якого прагнув, бо є сміливий,
розумний, але він не мав достатньо коштів для вибору кар’єри. Простеживши його життєвий шлях, можна
сказати, що уроки життя, досвід, набутий ним, став йому в пригоді: він навчився
давати правильну оцінку тому, що відбувалося в суспільстві Вально – де Ла-Моль,
відкидати те, що гидке та огидне, тобто він збагнув основні закони життя цілком
пристойної людини.
Але образ Жюльєна Сореля не викликає в багатьох поваги, і можливо тому,
що він людина з постійно ураженою гордістю, зневажає вище суспільство, але тим
не менше хоче домоготися визнання в цьому ж суспільстві. У молодику не було
самоповаги, а себелюбство та гордість не могли її замінити; крім того, у нього
не було терпеливости. Саме тому він зрештою він потрапляє до каземату, де
усвідомлює, що «кожен для себе в цьому світі», розуміє трагедію власного
існування. На прикладі життя Жюльєна уявляєш, що за «складна річ життя», і життя
треба вчитися дуже довго…
Уроки життя ми отримуємо з різних джерел художньої літератури, з досвіду
свого повсякденного життя. Кожен із нас несе в душі заповітну думку – стати
особистістю, знайти своє місце в житті, робити більше добра, не падлючити,
трудитися на благо своєї Батьківщини та її людей, котрі нині живуть зовсім не
просто. На багато думок наштовхує роман «Червоне і чорне», а головна з них та,
що життя – це насправді складне
ремесло.