Край моря, сонце золотить, укритілісом гори.
Чудово блищало небо, засіяне зорями.
У саду стояв чималий будинок, укритий шифером, оздоблений орнаментом.
Вечір був м який, теплий, густо настоянний на степових пахощах.
Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур яні.
Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.
Вітром збите, котиться вересневе листя.
Біля хати сіріли скопані грядки, від воріт до порога вела стежечка.
Крива, похилена хатинка, з чорною стріхою і білими стінами,стояла поміж