Золота осінь йшла лісом. Нечутно ступала по жовтому листі. Присіла на пеньок, а мішок з гостинцями поклала поруч. Довгу косу розчесала гребінцем. Дивиться, а під ялинкою зайчик сидить і плаче. Підійшла до нього, розпитала, що сталося. Малий зайчик заблукав. Добра осінь заспокоїла малюка, дала йому гостинець. Вони разом швидко знайшли дорогу до заячої хати.