Захід сонця над озером цього літнього вечора був напрочуд гарним, дивовижним та красивим.
Золотий диск сонця повільно сідав за величні гори Карпати.
Сумні, важкі хмари повільно насувались на спустошене вечором місто.
Шелест очерету заспокоював, шепочучи на вухо щось своє - ніжне, тепле, літнє.
Ліс ніби накрився сніговою ковдрою, звуки ставали менш різкими; звіри, люди, дерева та птахи враз замовкли.
Допомогла? Відмічаємо відповідь як "Найкращу" та кажемо "Спасибі" :)