- Добридень, Богдане!
- Привіт, Оленко!
- Богдане, ти просто сяєш! В тебе добрі новини?
- Бачиш, диск додому несу?
- Так. І чому ти так радієш?
- Це не простий диск. На ньому автограф мого улюбленого ді-джея. І запис теж ексклюзивний, такого в Інтернеті не знайдеш.
- А як звуть твого улюбленого ді-джея?
- Андрій Балконський! Його псевдонім майже як прізвище героя «Війни та миру», але від слова «балкон»!
- Ха-ха-ха! Смішно! Знаєш, Богданчику, я тобі заздрю. Адже мені музика не приносить такої насолоди, як тобі.
- Ти не любиш музики? Чому?
- Не знаю. Мені не подобаються всі ці дурні пісні про кохання, як передають по радіо. І артисти, яких показують по телевізору, мені теж не до вподоби.
- Пробач, так не буває, щоб людина не любила музики! Значить, ти просто не знайшла свого улюбленого стилю. А які пісні тобі коли-небудь подобалися?
- Тільки не смійся, Богдане. Мені до вподоби були народні пісні, які ми вивчали в школі. Але не веселі мелодії, під які гопак танцюють, а сумні, мінорні композиції. Та біда, ніхто з моїх друзів такої музики не слухає! Вона не модна!
- Не буду я сміятись! Я, навпаки, пораджу тобі слухати народні мелодії або сучасні обробки фольклорних пісень. Існує багато записів музикантів, які грають на флейті, на кобзі, на бандурі тощо. Музика має бути для душі, а не для моди!
- Спасибі за добру пораду!
- Ну, бувай здорова, подружко!
- І ти бувай, Богдане!