Невіддільний:
прикметник,
початкова форма-невіддільний,
відносний,
група за відмінюванням-тверда,
однина,
чоловічий рід,
1) з`ясувати, від якого іменника він залежить;
2) визначити відмінок іменника,
реченні прикметник виконує синтаксичну роль:
1) узгодженого означення : Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз;
2) іменної частини складеного присудка: Яка важка у вічності хода.І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна.Світле безмежжя здавалось крихким.