Читаючи «Казку про яян» Емми Андієвської, ти, мабуть, помітив, що вона
незвичайна — не така, як ті, що доводилося тобі читати раніше. Незвичайним, напевне, у цій казці є яскраво виражена мораль, повчання,
саме ця ознака наближає її до літературного жанру — притчі з яким ти вже
ознайомлювався в початкових класах.Притча — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою
мораллю. Чимало притч можна знайти у Біблії та в давньоруських
збірниках. Пізніше їх використовували у своїй творчості письменники й
художники. За змістом, як ти вже переконався, притча близька до байки, а
іноді й до казки, але, на відміну від байки, у притчі немає алегоричних
персонажів з рослинного й тваринного світу.Різниця ж між притчею та казкою полягає в тому, що в притчі
яскраво виражена мораль, що, до речі, властиво і байці. Притча переважно
повідомляє про подію, з якої читач робить повчальний висновок.Притча - один з улюблених жанрів Івана Франка («Притча про радість і смуток», «Притча про вдячність» та ін.).
Емма
Андієвська в назві історії про яян сама визначає жанр твору — казка
(«Казка про яян»). Але оскільки в ній яскраво виражені ознаки не лише
казки, а й притчі, то її жанр можна визначити як казка-притча.
Рекомендуємо тобі прочитати й інші казки-притчі Емми Андієвської,
зокрема «Казку про говорющу рибу».Однією з найвідоміших є народна притча «Без труда нема плода». Це
повчальне оповідання про життєву пригоду, воно утверджує справедливість
народної моралі. Ви її добре пам'ятаєте з четвертого класу. У цій притчі
розповідається про те, як чоловік пригостив вовка хлібом. На запитання
сірого, де ж береться така смакота, чоловік довго розповідав, як із
зернини вирощують, а згодом і печуть хліб. Тоді ж вовк йому говорить:
«Смачно, та клопоту багато». На що чоловік і відповів: «Твоя правда, але
без труда нема плода».