В автобусі Марина зайняла зручне місце, ввімкнула плеєр і безтурботно поринула у свої мрії. На одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири просили дівчину поступитися місцем. Та Марина вдала, що не чує. А лиш зверхньо подумала: «Невелика пані, якщо з торбами носиться».
Увечері Марина з матір'ю та батьком пішли в гості до нових сусідів, які справляли новосілля і запросили їх із цієї нагоди.
Двері відчинилися. На порозі стояла... жінка, яку Марина так образила своєю нечемністю в автобусі, а на столі було частування з тих самих важких сумок.
Марина ладна була крізь землю провалитися. Мати вихваляла перед новою сусідкою свою доньку, розказувала, яка вона вихована та скромна, і вчиться добре, і вдома допомагає. І кожне мамине слово, як насмішка, стьобало дівчину. А сусідка спокійно, але з докором дивилась їй у вічі. Той погляд запам'ятався Марині на все життя.
Часом потрібен гіркий урок, щоб людина зрозуміла, що причиною багатьох її неприємностей і життєвих невдач є елементарна невихованість.