Десь на тому далекому березі,
Де батьківська хатина стоїть,
Залишились мої білі березні,
За якими так серце болить.
І не можу ніяк зрозуміти я,
Хоч у зрілому літі стою:
Чом журюсь за низенькою хатою,
Коли маю високу свою?Біла хата, рідна хата.Під вікном бузок і м'ята.
Зажурилася, старенька,
Біля річки Боковеньки.
Біла хата, рідна хата
Пахне хлібом, диха святом -
Наче писанка квітує
На барвистім рушнику!