Звичайно, усе це так, і не по одежині проводжають людину, а по розуму.
Але ж по одежині зустрічають… І ми зараз дуже багато приділяємо уваги речам, тому, як ми виглядаємо, інколи навіть сердимося, якщо не вдається придбати «стильні» речі, а майже у всіх є. А зустрічають — по одежі. І хлопці дивляться на одяг, макіяж і зачіску. І дівчата звертають увагу на зовнішній вигляд хлопців. І тільки потім, якщо поталанить, звернуть увагу і на тебе самого як на особистість.
Як часто в житті можна помилитись, піддавшись зовнішнім чарам.
Мила, чудово одягнена дівчина може бути цілком пустою і егоїстичною натурою. І нічого в ній немає. Анічогісінько. З такою людиною немає про що говорити. Вона зайнята тільки собою, своїми речами і тим, яке враження справляє на оточуючих. Друзів у неї немає, бо для неї важливо, хто як одягається, хто на які дискотеки ходить, а з «простими смертними» їй нецікаво. Тому вона, незважаючи на свою зовнішність, дуже самотня. І, напевне, десь у глибині душі їй трохи боляче від цього.
А я знаю дівчину з Дуже невиразною зовнішністю, у неї ніколи не було модних і дорогих речей, але завжди і для кожного знайдеться у неї хороше слово, співчуття, порада, а то і допомога.
І вже не помічаєш того, що тримається вона трохи невпевнено. І усі її люблять, всім вона подобається, і я ще не зустрічала людини, яка б погано відгукнулась про неї.
Ні, я не закликаю не звертати ніякої уваги на свою зовнішність. Ні! Природно, кожна людина хоче гарно одягатися і чудово виглядати. Але речі не повинні затуляти душу людини, заміняти їй книги і театри, музику й усі інші маленькі радощі життя. І ставлення до оточуючих, до роботи, до товаришів і рідних повинно займати чільне місце в душі кожної людини.
Мабуть, усе-таки народна мудрість має рацію, і не одяг прикрашає людину, а її доброта.