-Привіт! Як справи? - тихенько промовив хтось у меня за спиною.
-Привіт...-повертаюсь трохи злякано дивлюсь.
Пройшло майже два місяці, як Катя перестала ходити до школи. Пізніше нам сказали, що вона в лікарні в Германії.
-Катя!!! Привіт! Як здоров'я, як справи, як настрій? - я непереставала задавати питання, недочекавшись відповіді...
-Аня,розкажи краще як ви тут? Я дуже скучила за тобою, Тетяною Петрівною, Марійкою, Настею. Часто згадувала наше чергування по школі,урок фізкультури, хореоргафія...
-У нас все добре. Тетяна Петрівна добре. В мене вже з української 11. Багато займаюсь з нею. На хореографії готуємо танець на шкільний концерт присвячений 8 березню.
Ми в суботу вирішили з дівчатами зустрітися у Насті, будемо готувати кекси. Хочеш з нами.
-Супер! Звичайно ж хочу! То ж в суботу я з вами! - сказала Катя з радістю підстрибнуши високо-високо.