Першим цегляним храмом Київської Русі була Десятинна церква, споруджена князем Володимиром Великим наприкінці десятого століття. Церкву присвятили Пресвятій Богородиці, а таку назву дали тому, що князь наказав віддавати десяту частину своїх прибутків на її будівництво.
Церкву оздобили фресками й мозаїкою, мармуром і різьбою, розкішно інкрустували підлогу. За князеві кошти було придбано й храмове начиння: хрести, ікони, посуд.
Десятинна церква стала головним осередком релігійного життя в Київській Русі. Тут зберігалися мощі святого Климентія, одного з перших мучеників за віру. Знамените «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона теж уперше прозвучало в Десятинній. Згодом вона стала усипальницею князів: тут було поховано княгиню Ольгу й Володимира Великого.
Під час монгольської навали церкву зруйнували. Її відбудова розпочалася в сімнадцятому столітті за наказом митрополита Петра Могили. Будівництво завершилося в середині дев’ятнадцятого століття. Однак і цю церкву було зруйновано в часи комуністичного наступу на релігію. Проте викоренити її із сердець українців жодна навала й жоден злочинний режим не змогли. Цей храм став уособленням непоборної духовної сили нашого народу.