Влітку я відпочиваю у бабусі в селі. Там дуже красиві місця, чудова природа. Я люблю ходити в ліс за грибами та ягодами, гуляти в тінистому парку, збирати польові квіти. Але особливо я люблю нашу річку.
Вона неширока, але дуже чиста і красива. На річці багато зручних місць для купання. Є прекрасні пляжі, на яких загоряють діти і дорослі. Але в мене тут є свій улюблений куточок, і знаходиться це місце досить далеко від села.
Я довго йду вздовж річки, по дорозі збираю квіти, слухаю, як стрекочуть в траві невгамовні коники. Ну ось і прийшла!
Чудовий краєвид! Ріка тут глибока. З берега видно все, що відбувається на протилежному боці. Попереду, за рікою, розстеляється широкий зелений луг. На лугу пасеться невелике стадо корів. Далі видніється краєчок лісу, за ним – знову безмежний простір. А на самому горизонті ще одна, ледь помітна темна смужка лісу. І білосніжні ватяні хмари пливуть від мене до цього далекій-далекій горизонту. Хмари пропливають так низько, що я встигаю розглянути кожне.