З початку нашого життя ми відкриваємо багагто нових речей для себе. Коли приходимо на шкільний двір вперше все для тебе тут незнайоме. Але з роками ми стаємо все рідніше і рідніше один для одного. І ось непомітно промайнули преші роки навчання. Останій дзвоник проголошує нову сходинку. І ми стаємо на один крок ближче до своєї мети. От за порогом перша вчителька, мрійливі уроки, сльози радості і болі. Перше вересня. Новий клас, вчителька, інші предмети. Але однокласники такі рідні і привітні. Спочатку складно, а потім все легше, легше. Рідна школа моя ти для мене, як мати. Чекаеш кожного ранку і привітно посміхаешся мені в відповідь.