Великий мозок представлений правою і лівою півкулями, які розділені поздовжньою щілиною. Кожна півкуля складається з сірої речовини — кори і розміщених глибше вузлів (ядер) , між якими міститься біла речовина. Кора вкриває півкулі зовні. Від кори всередину мозку відходять нервові відростки нейронів, які своєю масою утворюють білу речовину — тканину білого кольору, що виконує роль провідників нервових імпульсів. У білій речовині містяться скупчення нервових клітин — вузли (ядра) сірої речовини. Це філогенетичне давня частина півкуль, яку називають підкірною. Тут розміщені підкіркові центри нервової діяльності.
Поверхня півкуль мозку ніби зібрана в складки різних розмірів. Тому видно щілини, борозни і звивини між ними. Виділяють три найглибші борозни півкуль: бічну, центральну, потиличнотім'яну. Вони утворюють основні орієнтири для поділу півкуль мозку на чотири основні частки: лобову, тім'яну, скроневу і потиличну.
Бічна борознавідділяє скроневу частку від лобової й тім'яної. Центральна борозна розмежовує лобову й тім'яну частки. Потилична частка відмежована від потиличнотім'яної борозною, яка розміщена з боку присередньої поверхні півкуль.
Кора великого мозку представлена рівномірним шаром сірої речовини завтовшки 1,3—4,5 мм, в якому міститься понад 14 млрд нервових клітин. Численні борозни і звивини збільшують її поверхню, яка досягає в середньому 2000—2500 см2. Понад 2/3 поверхні кори заховано у вузьких глибоких борознах. Кора складається з шести шарів клітин