Що може людині доставити радість? Та що завгодно! Голодному – шматок хліба. Спраглому – ковток води. Безпритульна – дах для ночівлі. Хворому – здоров’я. Бідному – багатство. Багатому – розкіш.
Все в світі відносно, тому й почуття радості не завжди буває довгим. Що таке радість? Це стан душі в певний момент якої-небудь події.
Наприклад, всім радісно, що закінчився навчальний рік, навіть відстаючим учням. Завтра літні канікули! Ура! Але завтра і перездача «хвостів» для другорічників, тому їх сьогоднішня радість короткочасна.
Інший приклад. Людина купила автомобіль. Він радісно їде по вулицях міста і радіє. За ним їде велосипедист, який в нескінченній «пробці» змушений дихати вихлопними газами. Раптом, бац! На дорозі вибоїна. Колесо пробито, крило пом’яте. Автомобіль відвозить евакуатор. Хлопець на велосипеді тисне на педалі, виривається на, висаджену лісопосадкою, узбіччя, і він уже не просто радий, а неймовірно щасливий. Він чує спів птахів, шелест листя і дихає свіжим, п’янким повітрям.
Коли людині радісно, то він повинен ділитися цією радістю з усіма. Якщо радіти чогось, що засмучує інших, то це вже буде називатися іншим словом – егоїзм. Народна мудрість говорить: «На чужому нещасті щастя не побудуєш». Зміст слів цього вислову ніби зрозумілий усім. Так чому ж ми тоді так радіємо, коли, наприклад, знайдемо гаманець з грошима або документами? Адже це ж для когось нещастя. Рідко хто поверне гаманець його власнику за «спасибі». Всі хочуть горезвісного винагороди. І це на додачу до, прихопленим з гаманця, грошам.
А що, якщо спробувати дарувати людям радість просто так? Привітатися з шкідливим сусідом і раптом зрозуміти, що не такий вже він і шкідливий. Заспокоїти, набридливо хникати, малюка і зрозуміти, що не такий вже він і примхливий. Посміхнутися хамуватий продавщиці і, почувши слідом приємні слова, зрозуміти, що не така вже вона й бридка.
Зрештою ти розумієш, як все-таки, чорт візьми, приємно нести людям радість.