Вітер гнув тополі, дерева і кущі, здіймав і кружляв курявою над висохлим полем. Від його нещадних поривів розпочався справжній і золотий листопад. Не тільки вітер не вщухав, а й посилювався. Здається, його підбадьорювало срібне мереживо бабиного літа і листя. У садку на гілках тривожно похитувалися червонобокі яблука і сливи. От-от зірветься обжванілий і перестиглий плід, лунко гупне об землю. Неможливо не любити й не милуватися осінню.
НАЙДИТЕ ОШИБКИ В УПОТРЕБЛЕНИИ ОДНОРОДНЫХ ЧЛЕНОВ ПРЕДЛОЖЕНИЙ