Ассоль — головна
героїня повісті «Пурпурові вітрила». Ассоль — це дівчина, чия мрія стала
дійсністю. Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько — суворий і
замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника
таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли
того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль,
власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі
недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму
після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею
колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її
називали не інакше, як «корабельна Ассоль».
За вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. Вона могла
говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів
менших, і щиро мріяти. Коли вона підросла, то стала справжньою красунею.
Все що Ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. Її обличчя було
по-дитячому наївним і променистим. Вона ні на мить не забувала про свою
мрію і часто її уявляла. Навіть Лонгрен думав, що пройде час, і вона
забуде слова казкаря Егля.
Уміння самозабутньо мріяти і ігнорувати злі глузування оточуючих пішли
дівчині на користь. У її житті, насправді, з’явився хтось особливий,
надів на її палець кільце, поки вона спала. Після цього, вона ще більше
впевнилася в тому, що «він» скоро з’явиться в її житті. Незабаром в селі
Каперни з’явився той самий корабель з червоними вітрилами, а з ним і
Артур Грей — капітан корабля, відважний моряк, благородна людина, який
почув історію про Ассоль і втілив її в реальність.