Олександр Македонський – найбільший завойовник усіх часів, син царя Філіпа II і Олімпіади, дочки епірського царя Неоптолема, народився в 356 р до Р. Х., помер у 323 році. Вихователем Олександра з 13-річного віку був Аристотель, який пробудив у свого вихованця ту ідею про велич, ту силу і строгість мислення, які облагороджували прояви пристрасної натури Олександра, і привчав його проявляти силу помірно і свідомо. Олександр ставився до свого вчителя з великою повагою, він часто говорив, що батькові він зобов’язаний життям, а Арістотелю – тим, що живе гідно. Ідеалом Олександра Македонського був герой Троянської війни Ахілл. Повний енергії і прагнення до дії, Олександр часто при перемогах свого батька, скаржився, що той не залишить для нього ніякого діла. В гімнастичних та інших змаганнях Олександр не мав собі рівного; ще будучи хлопчиком, він приборкав дикого коня Букефала, який слугував йому бойовим конем. Битва при Херонеї (338 р) була виграна, завдяки особистій хоробрості Олександра.Александр Македонський був популярною фігурою в мистецтві з найдавніших часів і залишається таким досі. Александр мав особистого скульптора Лісіппа, котрий створив кілька статуй Александра, з яких одна герма відома за копією римської доби. У Помпеї виявлена, так звана, Мозаїка Александра, що зображує битву при Іссі. Подвиги Александра описані багатьма істориками та письменниками не тільки античності, але й Середньовіччя та сучасності. Нерідко фігура Александра Великого зустрічається у масовій культурі.