1. Ой, не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі... (П. Тичина).
2. Вишня пишається білим цвітом.
3. Грім розсердився.
4. Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли усміхнеться (М. Коцюбинський).
5. В хустках всміхаються личка жоржин, в смушках сховались коралі шипшин (О. Олесь)