Допоможіть з продовженням оповідання білочка
О.Іваненко
День від дня холоднішало, опадало листя. Пташки хутко збирались великими зграями і дзвінко, галасливо прощалися з рідними лісами й полями. Вони мусили відлетіти далеко у вирій, бо тут узимку холодно для них було і з їжею важко.
Білочка зручно вмостилася в дуплі тремтливої осики. Дупло було маленьке, тому часто вночі дощ мочив її до кісток.
Білочка дуже сумувала. Вона розпитувала всіх, як їй переправитися на той бік ставка і знайти стару ялинку. Та ніхто точно не знав дороги до ялинки і не мав часу її шукати.