-Як добре що я можу приносити людям користь -тихо зашумила яблуня
-Чим ти можеш им допомогти?-З насмишкою запитав витер
-Я приношу їм їжу.-Обурено пробурмотіла яблуня
-Ось я у спеку як дуну, усім одразу стає прохолодніше - Яблуня вже хотіла продовжити суперечку, але тут у сад зайшла дівчинка , вона побігла з летаючим змієм, скуштувала смачних яблук і пішла додому
-Вибач вітре, я зрозуміла що без тебе і мене небуло б нашого садка.
- Я згоден, бо ти даєш смачні яблука, а я прохолоду у спекотний день, один без одного ми не такі вже й сильні.-Погодився вітер