Жанр і композиція.
«Дума» являє собою особливий поетичний жанр, привнесений в російську літера туру поетами-декабристами. Він пов’язаний з цивільно-патріотичними мотивами, як «Думи» К.Ф. Рилєєва («Олег віщий», «Святослав», «Смерть Ірмаку» та ін.). Лермонтов скористався цією уже сформованої жанровою формою, але включив до неї не тільки цивільне, а й філософський зміст, близьке філософської елегії. Крім того, тут явно відчувається і сповідальні початок, ріднить цей вірш з ліричною сповіддю, так популярної в романтиків.
У відповідності з жанром «Дума» побудована на основі розвитку думки: спочатку висловлюється теза (1-е чотири рядки), в якому автор від своєї особи (використовується форма 1-ї особи однини «я») говорить безсторонні слова про своє покоління. Ці початкові рядки співвідносяться з останніми вісьмома, де також йдеться про майбутнє покоління, але вже як узагальнення, в яке автор вводить і самого себе, використовуючи займенник «ми». Так створюється обрамлення за змістом, але включає підсумок проведеного у вірші аналізу того, що становить суть-сучасного поетові покоління.