Борисфен. Так звалася ця ріка в давнину. Багато народів побувало на її берегах. Наш Дніпро бачив і каравани торгових човнів, і запеклі битви, і сльози, і кров. Усе змила дніпровська вода, усе знесла за собою.
Дніпро – третя за довжиною ріка в Європі. Довші за неї лише Волга й Дунай. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Цікавою особливістю цієї ріки є те, що вона має пороги – виходи горних порід – між Запоріжжям і Дніпропетровськом. Цих порогів налічувалося десять. Саме з дніпровськими порогами пов'язані два цікаві факти. Знаходячись на шляху "з варягів у греки", пороги перешкоджали судноплавству. Коли ж важкі човни перетягали сушею, на купців нерідко нападали кочівники. Пізніше, у XVI столітті, нижче порогів було засновано славетну Запорозьку Січ – оплот нескореного українства. Проте час і людина жорстоко обійшлися з дніпровськими порогами: їх було затоплено за часів радянської влади, коли будувався Дніпрогес.
Для мене Дніпро – це ріка, яка протікає моїм рідним містом, місце відпочинку. Виходячи на крутий дніпровський берег, я завжди згадую про древню історію Славутича й милуюся його величчю і міццю.