Мабуть,в житті кожної людини буває такий момент,коли ми ненароком ображаємо свого найліпшого друга лише через те,що сьогодні ми "не в настрої" або просто зі злості кажемо другові такі огидні слова,що самому стає бридко.І потім ми про це,звичайно,забуваємо.І думаємо,що наш друг також забув про цю прикрість.Так,мабуть,забув,і ,навіть,пробачив.Проте слід від нашої образи залишится в його душі на все життя.
Треба берегти друзів,бо вони у нас-одні,так само,як наші батьки.Спершу,перед тим як щось сказати-треба добряче подумати.І зарубати собі на носі,що від нашого "приємного" слова може постраждати дружба!