Усна народна творчiсть словесна частина складних явищ народноï
культури, якi нерiдко поєднують у цiлiсному комплексi рiзнi види й
форми творчоï дiяльностi (слово, музику, хореографiю тощо). На
означення таких явищ європейська наукова традицiя пропонує
термiн фольклор, що в перекладi з англiйськоï означає народнi
знання, народна мудрiсть. Науку про усну народну творчiсть називають
фольклористикою.Украïнська народна творчiсть це дуже цiкавий пласт
нацiональноï культури, що вiдзначається багатством i жанровим
розмаïттям.
До украïнського фольклору належать народнi пiснi, балади, рiзнi
обряди, утому числi весiльнi, тощо. Найдавнiшим жанром народноï
драми, яка теж є рiзновидом фольклору, вважаються обряди
господарського (календарного) циклу. Дiйства ïх, що мали певне
магiчне значення, супроводжувалися пiснями: це всiм вiдомi веснянки,
колядки, щедрiвки. Украïнський народ завжди вважався народом, що
особливо полюбляє щиру пiсню, влучну приказку, мудру казку. I саме
народ створив усе це яскраве розмаïття, що має ємну
назву фольклор.
Висновок. Твори усноï народноï творчостi тiсно пов'язанi з
життям. Вони вiдзначаються багатством жанрiв i розмаïттям тем. Родинно-
побутовi пiснi як вид лiричних пiсень вiддзеркалюють переживання,
знайомi кожнiй людинi.
Загалом народна творчiсть явище багатовимiрне. Зберiгаючи iнформацiю про
рiзноманiтнi прояви життя колективу, вона є своєрiдною
яскравою версiєю духовноï iсторiï народу.