Характеристика дракона із повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»
Дракон із твору Ю. Винничука досить незвичайний.
Вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. Яйце, з
якого він вилупився, багато років пролежало у печері. Це не хижак, не страшна
істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. А
ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.
Але не в очах кожного дракон має такі позитивні
риси. Так, князь його характерезує зовсім інакше: «Жоден володар ніколи
не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить
воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».
Проте пан Гудбрант таки наголошує на тому, що дракон
зовсім не звичайний: «Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже
дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, —
вигляд його печери». А печера здивувала
тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить
про їхню хижацьку суть. Це й же житель Гличини не може похвалитися своєю здобиччю.
Дракон Грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. У той час,
як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. Більшість із них – ненажерливі, брехливі
та жорстокі. Грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям,
щирістю та добротою.