— Бач, а я тобі казав! Ми дійшли! Ось: гори, водоспади, краєвиди!
— Так, Сашо, ти був правий. Не даремно я сюди йшов. Тепер залишилося тільки зробити гарне фото.
— Льохо! Льохо!!! Ти що, зовсім з глузду з'їхав?! Відійди-но від краю.
— О, я вже уявляю собі: гроші, слава, шоу-бізнес. Ну як ти не розумієш, мені це потрібно!
— Гроші-грошами, але життя твоє - найдорожче!
— Не заважай мені. О, прекрасно. Так, ааа, АААА! Рятуйте!!!
— Дурень! Льохо, ну ти зовсім! Все, ходімо звідси. Досить із тебе фотографій.
— Дякую, що зловив. Ох, а то в мене все життя перед очима пролетіло. Як я був маленьким, підлітком, юнаком, ех!
— Я тебе прошу, давай просто підемо звідси, добре? У нас коло готелю теж дуже гарний вид. Там і пофоткаєш.
— Хм, непогана ідея.
— Море дуже гарне: і синє, і голубе, і навіть червоне...
— Ну, червоне навряд-чи, але... У мене кльово ідея. Коло моря ж пірс, на нього можна вилізти і вийде гарне фото!
— Фотографе, благаю, не забувай про те, що ти не вмієш плавати...