Фінансова реформа передбачала складання щорічного бюджету держави. Зросло значення контролю над фінансами з боку Державного банку. Діяльність Державного банку дозволяла проводити більш узгоджену кредитну та податкову політику, стимулювати розвиток перспективних галузей народного господарства.
Земська реформа створювала нову ефективну систему органів місцевого самоврядування( земські собори та управи), що формувалася на виборних засадах і займалася вирішенням різноманітних господарських питань, збирали статистичні дані тощо. Земська реформа стимулювала розвиток ініціативи на місцях, допомогала вирішенню багатьох господарчих та культурних питань.
Судова реформа привела до корінних змін системи судоустрою. Були створені дві судові гілки - мирові суди і загальні суди. Також окремо діяли кримінальні та цивільні суди. Для суду ставали обов'язковими принципи гласності, відкритості, усності. В судовому процесі встановлювалася змагальність з одночасною участю, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.Ще одним нововведенням стало створення судового інституту присяжних засідателів, які обиралися населенням. За особливим порядком розглядалися справи військових.
Військова реформа проводилася поетапно і передбачала цілий комплекс змін, головними з яких були відмова від рекрутських наборів, запровадження загальної військової повинності ( з 21 року), вжиття заходів щодо переозброєння і модернізації армії. Створено окреме військове міністерство.
Міська реформа дозволила створити в містах виборні органи місцевого самоврядування - думи на чолі з мерами та управи.