Какда пайавился учэпник историксрочная Нада

0 голосов
64 просмотров

Какда пайавился учэпник историксрочная Нада


Английский язык (25 баллов) | 64 просмотров
Дан 1 ответ
0 голосов

Знаковий рік у житті. На той час  працював учителем історії та заступником директора з навчально-виховної роботи зош № 2 у м. Рівному. У 1991 р. почав писати підручник "Оповідання з історії України та рідного краю". Ідея створення такої книги з'явилася після поїздки у м. Львів. Наприкінці жовтня 1990 р. група освітян із рівненських шкіл відвідала декілька загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова. Мета нашої поїздки – ознайомитися з львівською концепцією реформування освіти. Львів'яни ще до офіційного проголошення незалежності почали докорінно змінювати зміст шкільної освіти та виховання. Насамперед мене цікавила історія, оскільки влітку 1990 р. учителі разом з викладачами університету розробили шкільні програми з історії України та всесвітньої і почали їх реалізовувати з 1 вересня 1990 р. Львівські освітяни повністю відмовилися від радянських підручників, здебільшого це стосувалося курсу історії СРСР, і першими в Україні започаткували викладання повноцінного курсу історії України з 5 по 11 клас. Для навчання використовували підручники І. П. Крип'якевича "Історія України для дітей", виданий у Канаді українською діаспорою та "Історія України", що з'явився у львівському видавництві "Світ" у 1990 р. Книг не вистачало. Навчання зводилося до того, що більшість матеріалу вчителі начитували учням під запис, радили опрацювати статті з газет та літературних часописів, у яких у цей час друкувалося чимало нарисів з української історії.

Із Львова привіз декілька проектів програм з шкільної історії. На міському методичному об'єднання учителів історії  ознайомив своїх колег з львівськими програмами, розповів про побачене і запропонував створити творчу групу з укладання програми та поурочних текстових матеріалів для міських п'ятикласників. Мене вислухали уважно, навіть окремі колеги підтримали таку пропозицію, але бажаючих писати програму і укладати матеріали до уроків не виявилося. У січні 1991 р. під час зимових канікул розробив програму курсу "Оповідання з історії України та рідного краю" і почав згідно розділів укладати тексти оповідань. Це був інтегрований початковий (вступний) курс історії України. Чому саме така інтеграція (історія України + історія рідного краю) пропонувалася школярам? Особисто мене вражало те, що тогочасна молодь практично не знала  як історії України, так і минувшини рідного краю. Учні могли детально розповісти про Кутузова, Суворова, Петра І, Леніна, Брежнєва, про битву на Куликовому полі, під Бородіно, Москвою і Сталінградом, але про Пересопницю, Дорогобуж, Острог, Дубно, Берестечко – майже нічого. Вони щоденно перебували на землі, що мала тисячолітню історію, свою Першокнигу, один із найвідоміших вищих навчальних закладів у східній Європі (Острозьку академію), друкарські центри (Дермань, Остріг), героїчне минуле, ... Все це та багато іншого залишалося за завісою забуття і не знання. Наступив момент підняти цю завісу. Одне із головних завдань курсу полягало в тому, щоб розкрити школярам паралельно з найяскравішими сторінками історії України, не менш цікаву минувшину рідного краю – Волині та Полісся. У мене не було радників. Я й не знав до кого можна звернутися за допомогою, тому все робилося на власний розсуд, відповідальність і можливо навіть інтуїтивно. Педагогічні ідеї перевірялися вже з часом, коли з'явився доступ до літератури, з якої у 1991 р. ще не була знята заборона.

(14 баллов)