Активізація політичної діяльності народовців припадає на кінець 70-х і пов'язана з іменами діячів культурно-політичного руху В.Барвінського, В.Навроцького, Ю.Романчука, О.Огоновського, О.Барвінського, А.Вахнянина, О.Терлецького та інших. Тоді від них відмежувалася під впливом москвофілів Драгоманова нова радикальна течія - І. Франко, М.Павлик, О.Терлецький та інші. Виявлення "москвофільського" напряму у діяльності старої Руської ради спонукало народовців створити свою політичну організацію - Народну раду (1885).
У середині 80-х розгорнулося національне піднесення в Буковині, пов'язане насамперед з діяльністю вченого, педагога і політично-культурного діяча С.Смаль-Стоцького. Буковинські народовці здобули перевагу над "москвофілами", організували власний часопис "Буковина" (1885) і добилися впливу у найважливіших культурно-політичних установах. У 80-х розпочався "народовський" рух у Закарпатті, який мав мовно-літературний характер. Реакцією на протистояння двох галицько-українських суспільних рухів - "народовства" і "москвофільства" - було створення в Західній Україні перших політичних партій: Русько-української радикальної(жовтень 1890), Української національно-демократичної (грудень 1899), Української соціал-демократичної як складової частини австрійської соціал-демократичної (вересень 1899). У їх діяльності відігравали активну роль М.Драгоманов, І.Франко, М.Грушевський, М.Павлик, Ю. Бачинський, Ю.Романчук, В.Будзиновський, С.Данилович, В. Стефаник, В.Охримович та інші.