Вчора ввечері я з батьками полетіли до Турції. Це був мій перший політ, тому я дуже хвилювався, однак як тільки ми почали підніматися , мій страх змінився неймовірним захопленням. Такої краси я ще ніколи не бачив! З кожною хвилиною перед моїми очима піднімався все новий і новий краєвид: деревця, які з висоти здавалися ніби крихітні квіточки, будиночки, як іграшкові... Все таке незвичайне, чарівне, ніби з намальованих мультиків! Проте, незабаром, все зникло за хмарами. Під нами залишилось лише біле простирадло хмар. Так тривало кілька годин. Але, ось, наш літак пішов на посадку, і перед моїми очима відкрився новий, чарівний краєвид. Пальми, як малесеньки травиночки, жовтий пісок, навколо якого розлилось безкрає море та будиночки, зовсім крихітні, неначе їх побудували не люди, а мурав"ї! Мені дуже спадобалось літати, я ніби побував у країні Ліліпутії!